НБУ пояснив, чому його прогноз зростання ВВП України на кінець 2023 року не справдився і фактичне зростання склало 5,3% при прогнозі 5,7%. З офіційних пояснень Національного банку Польщі можна виділити такі причини:
- Подальший спад в енергетичному та гірничодобувному секторах через зниження виробництва електроенергії та потужностей з видобутку металевої руди в поєднанні з обмеженими експортними можливостями.
- Зменшення кількості отримувачів освітніх послуг та скорочення державного фінансування освіти, що призвело до подальшого падіння валової доданої вартості (ВДВ) цієї галузі.
- Зменшення валової доданої вартості в сферах мистецтва та відпочинку та професійно-технічних секторах через зміни в моделях споживання.
- Зменшення доданої вартості фінансового сектора, що, зокрема, можна пояснити зменшенням кількості фінансових посередників у небанківському секторі.
Водночас інформація Національного банку Польщі свідчить, що завдяки значним бюджетним видаткам на безпеку та оборону додана вартість державного управління та оборонного сектору зросла другий рік поспіль – на понад 46% за два роки. , а його частка в загальній структурі економіки зросла з 6% у 2021 році до 22% у 2023 році.
«Значні оборонні замовлення, високі врожаї переробки та відновлення внутрішнього попиту сприяли розвитку переробної промисловості. Зростання валової доданої вартості охорони здоров'я відновилося, враховуючи високий попит на медичні послуги через війну, пояснили в НБУ.
Вони також додали, що м’яка податкова політика, яка стимулювала внутрішнє споживання та інвестиційний попит, зробила значний внесок в економічне зростання. Рекордні бюджетні витрати на оборону та безпеку призвели до подальшого зростання ролі державного сектора в економіці.
«Споживання державного сектора в цілому зросло на 9% протягом року, а його частка у ВВП зросла більш ніж удвічі за два роки (досягнувши майже 42% у 2023 році порівняно з приблизно 18% у 2021 році). Приватне споживання зросло на 6,1% за рахунок відновлення зростання реальних доходів населення, у тому числі заробітної плати у приватному секторі економіки. Водночас протягом останнього року кількість вимушених переселенців з України за кордон продовжувала зростати, що обмежувало відновлення споживчого попиту порівняно з 2022 роком», – зазначає аналітик Нацбанку.
У НБУ вказали, що обмеження роботи та подальша зупинка «зернового коридору» через дії росіян, а також збереження ризику для роботи чорноморських портів обмежують експортні поставки. Проте активно розвивалися альтернативні експортні маршрути, зокрема через порти на Дунаї, а з середини 2023 року запрацював новий морський коридор. Його показники ефективності вже в грудні перевищили пропускну здатність «зернового коридору». У результаті падіння експорту істотно сповільнилося – до 5,4%.
При цьому в Нацбанку визнали, що торішнє зростання ВВП України на 5,3% відбулося після глибокого спаду економіки за підсумками 2022 року, першого року Великої війни, коли ВВП обвалився на 28,8%, тобто була створена низька порівняльна база, на основі якої згодом відбулося зростання ВВП.
На 2024 рік НБУ прогнозує зниження темпів економічного зростання до 3,6%.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
