Гірничо-металургійний монополіст Ріната Ахметова Метінвест визначив низку основних викликів на 2025 рік, серед яких відсутність діалогу з державними монополіями щодо підвищення тарифів, ризик втрати Покровська, кадровий дефіцит та складна економічна ситуація, викликана війною та руйнуванням інфраструктури .
Як повідомив на конференції «Україна і світ попереду» керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовіз, «Метінвест» вже зіткнувся зі значним зростанням операційних витрат і зниженням конкурентоспроможності, що призвело до закриття Інгулецького ГОКу. і Збагачувальний завод (ІнГЗК).
Тому нинішня стратегія групи полягає у збереженні команди та підтримці поточної діяльності, а додаткове підвищення тарифів лише послабить позиції бізнесу.
«Сьогодні ми зупинили IngOC – це 4 тисячі людей без роботи, яких ми намагаємося працевлаштувати в інших активах. Двома причинами закриття активу стали високі тарифи на передачу електроенергії та залізничний транспорт. Ми не досягаємо наших основних ринків за собівартістю. І зараз ми бачимо, що Укрзалізниця знову хоче підвищити тарифи на 37%. Тариф на транспортування газу пропонують збільшити майже в чотири рази, а тариф на транспортування електроенергії вже підвищили на 30%. У таких умовах дуже важко думати про подальший розвиток. Ми увімкнули режим виживання і намагаємося якось зберегти те, що є», — сказав він.
Топ-менеджер додав, що регулятори та держкомпанії повинні будувати діалог з бізнесом щодо тарифної політики. Адже основним отримувачем послуг цих компаній є бізнес, і його рішення впливатимуть на діяльність підприємств та результати української економіки.
«Так, УЗ сама несе витрати, вона багато зробила, допомогла з евакуацією. Але ми також повинні дивитися в майбутнє. «УЗ» два роки прибуткова, а маємо збитки. Вони мають близько 6 мільярдів «кешу» у 2024 році, а у нас немає «кешу». Вони не хочуть реструктуризувати свої зобов’язання, але приватним підприємцям це потрібно робити через облігації тощо. І головне, ми зараз не ведемо розмов з державними монополіями – ні з НКРЕКП, ні з УЗ, ось у чому проблема, – сказав він. зазначив.
Говорячи про ситуацію на підприємствах Покровська – «Метінвест Покровськвугілля» (куди входять управління шахти «Покровське» та Свято-Варваринської збагачувальної фабрики), Водовіз підкреслив, що це єдиний виробник коксівного вугілля в Україні, який постачає сировину як для заводів компанії та всієї іншої металургійної галузі країни. Через наближення лінії фронту до міста третина шахт не працює.
«Якщо шахту «Покровськ» окупують, нам доведеться возити вугілля морем. Виплавляти сталь економічно невигідно при транспортуванні вугілля морем. Тому перед нами і нашими колегами-металургами стоїть велике питання: що ми будемо робити, якщо, скажімо, Покровськ впаде? Ми розуміємо, що шахта відіграє ключову роль в економіці України. І росіяни це розуміють», – сказав він.
Керівник офісу гендиректора «Метінвесту» додав, що компанія намагається перевезти шахтарів у більш безпечну частину Дніпропетровської області, де будує для них тимчасові квартири, але не всі хочуть їхати.
Загалом Метінвест песимістично оцінює економічну ситуацію в країні та результати своєї діяльності в наступному році. Це пов’язано з рядом факторів, насамперед із продовженням бойових дій та їх наближенням до населених пунктів, де розташовані активи компанії. Руйнування інфраструктури внаслідок російських атак також має значний вплив. Ситуація в країні, особливо у фінансовому секторі, залишається залежною від позиції західних партнерів. Проблеми також ускладнюють значний брак персоналу та зростання витрат, зокрема через підвищення митних зборів.
«Ситуація тут погіршується. Захоплена росіянами інфраструктура на сході була зруйнована та розбомблена. Щоб його відновити, нам потрібні колосальні гроші, тому ми не зможемо це зробити за короткий час, щоб принести додатковий ВВП нашій країні», – пояснив Водовіз.
За його словами, конкуренція за людей також зростає через значну кількість українських мігрантів за кордоном та мобілізацію всередині країни.
«Зараз стало зрозуміло, що нам доведеться конкурувати за робочі місця, за людей, які від нас виїхали, з поляками, угорцями, німцями», – припускає топ-менеджер.
Більш того, не всі демобілізовані хочуть повертатися на роботу. Сьогодні на кожні п'ять вакансій компанія отримує в середньому одну відповідь від потенційного співробітника.
«На «Метінвесті» через армію пройшло близько 10 тисяч людей. Повернулося близько двох тисяч. На жаль, ми не бачимо великої тенденції до повернення на роботу «фронтовиків». Ми багато над цим працюємо, виділяємо кошти на соціалізацію людей і допомогу їхнім родинам», – додав Водовіз.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
