- Угода включає не тільки рідкісні метали, але й інші цінні ресурси, включаючи нафту, природний газ, титан, літію та уран. Загалом у контракті перераховуються понад 50 видів мінералів, але список може бути продовжений.
- Контракт не застосовується до існуючих джерел доходу України, а лише до нових інвестицій.
- Усі ресурси залишаються у повній власності України. Саме українська влада визначить, що і де ви можете вийти. Такі компанії, як Укрнафт та Енергоатом, також залишаються в державі.
- Документ відповідає Українській конституції і не порушує курс європейської інтеграції. Текст не вказує жодних зобов'язань щодо боргу Києва перед Вашингтоном, але також немає прямого гарантії безпеки, на які Україна наполягала протягом тривалого часу.
- Спеціальна цінність для України — це два пункти в тексті договору. Перш за все, «велике масштабне руйнування, спричинене російським вторгненням», чітко згадується там, що є рідкісним випадком такого суворого формулювання адміністрації Трампа. По -друге, існує механізм, згідно з яким Україна зможе отримати зброю з США, включаючи системи Патріота протиповітряної оборони. Покупки будуть здійснюватися за рахунок спільного фонду.
Однією з ключових частин транзакції є створення інвестиційного фонду для відновлення України після війни.
- Керівництво буде здійснюватися на паритет.
- Україна погоджується надіслати 50% майбутнього прибутку з нових проектів до фонду.
- Внесок США може здійснюватися за допомогою прямих інвестицій, технологій та військової допомоги.
- Протягом перших 10 років прибуток від фонду не відображатиметься — всі кошти будуть реінвестовані: виробничі проекти, інфраструктура, нафта та газ.
Українські чиновники стверджують, що остаточна версія документа, підписана на цьому тижні, краща для країни порівняно з попередніми варіантами, яка фактично перетворила його на «молодшого партнера» та надав надмірні права на ресурси для Сполучених Штатів. Новий текст був узгоджений після того, як контракт впав у лютому через публічну сварку президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом та його віце -президентом Джеєм Діантом в Овальному кабінеті.
«Ми розробили версію угоди, яка забезпечує взаємно сприятливі умови для обох країн. Це угода, в якій Сполучені Штати визнають важливість миру в Україні та внесок, який Україна уклала глобальну безпеку, відмову від ядерного арсеналу. Угода, в якій США відзначають свою прихильність, реставрацію та реконструкцію Україну», — написав міністр Україну Джуліде.
Що стосується Сполучених Штатів, контракт має геополітичні підтексти: він слугує способом послабити залежність від Китаю — головного постачальника рідкісних металів на світовому ринку, широко використовується в електронній, автомобільній та оборонній промисловості. Дональд Трамп особисто підкреслив важливість доступу до українських мінеральних ресурсів, насамперед «критичної сировини».
Wall Street Journal розглядає той факт, що підписується дипломатична перемога Київ після періоду напруги у відносинах з Вашингтоном. Ерік Грін, головний радник президента Джо Бейден Джо Бейден у Росії, що контракт може зміцнити посади представників нової адміністрації США, які хочуть підтримати Україну і тепер можуть сказати, що це інвестиція, а не благодійна організація.
Хоча гарантії безпеки ніколи не були перетворені, Дональд Трамп особисто асоціювався з майбутнім України, додає New York Times. Угода стає фактором, який зупиняє Сполучені Штати від повного відходу від українського напрямку. Угода пояснює Росію, що адміністрація Трампа бере участь у мирному процесі, в центрі якого в довгостроковій перспективі буде «вільне, суверенне та процвітаюче Україна», підкреслював міністр фінансів Скотт, укладаючи договір.
Ще до вторгнення Україна неохоче отримувала ліцензії на розвиток підлеглого. У 2012–2020 роках було видано лише одну ліцензію на золото, графіт та мідь, два марганцю та близько 20 на нафту та газ. Загалом у країні є понад 3400 ліцензій. Але навіть якщо темпи видачі ліцензії прискорюються, поки щоденна пожежа українських міст з безпілотниками та ракетами триває, компанія буде дуже обережною.
«Хто думає, що ці мінерали раптом будуть експортовані з України, просто мрії», — сказав Адам Вебб, керівник відділу консалтингових консультаційних мінералів Minerals Consulting Minerals.
На думку експертів, навіть у країнах з розвиненим гірничим сектором, наприклад, у Канаді чи Австралії, щоб розробити шахти з надзвичайно важливими ресурсами, це займає 10 — 20 років. А у випадку з Україною ситуацію складніше. «Перехід від досліджуваних ресурсів до реальних економічних резервів вимагає значних інвестицій та часу — обидва завжди були в Україні, особливо після спалаху війни», — сказав Вілліс Томас з Кру.
Без збалансованого світу або надійних міжнародних гарантій тривалі інвестиції в розвиток депозитів будуть сумнівними, АМЕРИКАНСЬКИЙ Центр досліджень експертів CSI погоджується. Розвиток однієї шахти триває в середньому близько 18 років і вимагає інвестицій з 500 мільйонів до 1 мільярда доларів — і це стосується лише будівництва шахти та переробного заводу.
Україна є багатим, але багато в чому необхідними резервами пише AP. Згідно з даними за 2021 рік, мінеральна промисловість забезпечила 6,1% ВВП країни та 30% експорту. Однак у східних регіонах багато перспективних депозитів розташовані в рамках російської окупації. Згідно з оцінкою українського аналітичного центру, ми будуємо Україну, близько 40% мінеральних ресурсів перебувають у районах, що контролюються Росією, і недоступні для розвитку. Benchmark підрахував, що 7 з 24 потенційних проектів розташовані на територіях, захоплених російською армією, включаючи депозити літію, графіт, нікель та марганцю.
Нарешті, питання інтерпретації та «гнучкість» тлумачення договорів можуть відчувати себе в найближчі роки, особливо коли фокус військового конфлікту зменшується. Контракт не можна назвати проривом, він досить символічний — як зазначає рана CNN, заявляючи, що теоретично документ є основою для тривалої взаємодії між країнами.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
