Другий рік поспіль Нобелівська премія з економіки була присуджена за дослідження причин економічного зростання. Минулорічними переможцями стали Дарон Асемоглу, Саймон Джонсон (обидва з MIT), і Джеймс Робінсон (Чиказький університет), робота якого поєднала економічне зростання з інституційним розвитком. І цьогорічні переможці визнали ідеї основним двигуном економічного зростання.
До 18 століття людство продовжувало вдосконалюватися технологічно: були винаходи, такі як друкарня та мікроскоп, та відкриття, такі як навігація та закони Ньютона, але нічого з цього не мало суттєвого впливу на довгострокове економічне зростання. Все змінилося в 19 столітті з початком промислової революції у Великобританії, яка незабаром поширилася на інші країни. Технологічні інновації та науковий прогрес стали нескінченним циклом, який призвів до стійкого та стабільного економічного зростання.
Мокір, будучи економічним істориком, намагався у своїх роботах, щоб відповісти на питання, чому рівно 250 років тому почалося безперервне економічне зростання. Для цього він вивчав винаходи та інновації, які змінили суспільство, починаючи з стародавнього Китаю, Греції та Риму, а потім оцінювали роль кожної технології в ній. Мокір в кінцевому підсумку зробив висновок, що технологічний прогрес не породжує економічного зростання, оскільки мало знань про те, як ці технології працюють. Це був «світ інженерії без механіки, виробництво заліза без металургії, сільського господарства без ґрунтових наук, видобуток без геології, інженерія води без гідравліки, фарбування без органічної хімії та медичної практики без мікробіології та імунології», — написав він.
Щоб пояснити, чому технології не забезпечували стійкого економічного зростання перед промисловою революцією, Мокір розділив її на два типи. Перший з них, макрови винаходи, включали проривні досягнення, які керувались трьома критеріями: новизні, ефективність та потенціал для подальшого вдосконалення. Наприклад, вітряк. Другий тип, мікро-винаходи, передбачав поступове вдосконалення існуючих технологій. Проблема полягала в тому, що люди часто не знали, чому винахід працював, тому вони не могли покращити його для досягнення кращих показників.
У книзі «Подарунки Афіни. Історичне походження економіки, заснованої на знаннях», Мокір сформулював теорію економіки, заснованої на знаннях, як основний фактор, що сприяє постійному економічному зростанню. Він визначив два основні типи корисних знань: пропозиція, тобто ґрунтується на описі закономірностей у світі та нормативному, тобто на основі малюнків, інструкцій тощо. На момент промислової революції люди вже мали знання про передачу тепла та механіку, тому парова машина (макро-інвенція) та окремий конденсатор відходів (мікро-інвенція), що значно підвищило ефективність двигуна в цілому.
Серед інших факторів, необхідних для постійного економічного зростання, Мокір визначив наявність мандрівників, які могли перетворити ідеї на комерційні продукти та суспільство, готове до змін. Останнє особливо важливе, оскільки впровадження нових технологій створює не тільки переможців, але й програв. Промислова революція допомогла присутністю Британського парламенту, який не тільки видав гранти на винаходи, але й захищав винахідників від насильницького опору до нових технологій.
У той час як Мокір проаналізував причини економічного зростання під час та перед промисловою революцією, Агіон та Хауітт зосереджувались на період після Другої світової війни. У новаторській статті 1992 року вони запропонували модель економічного зростання через творче руйнування, в якій компанії та робочі місця поступово зникають і замінюються новими. Багато в чому вони ґрунтувалися на ідеях Джозефа Шумпетера, який вперше описав цей процес та його вплив на економічне зростання у 40 -х роках, але на відміну від переможців Нобелівської премії, він бачив таке руйнування, як загрозу для вільної ринкової економіки. За словами Шумпетера, капіталізм руйнує себе, оскільки успіх інновацій руйнує підприємництво та зміцнює великі корпорації, що в кінцевому рахунку призводить до соціалізму.
У економіці є компанії, які використовують найсучасніші технології, які після патентування своєї продукції отримують дохід, що перевищує виробничі витрати. Це забезпечує їм тимчасову монополію та домінуючу позицію на ринку. Але такий захист не завершений: інші компанії можуть інвестувати в інновації та патент ще кращий продукт.
Перевага підприємств з монопольної позиції забезпечує їм стимул інвестувати в дослідження та розробки (НДДКР). Однак збільшення інвестицій скорочують середній час впровадження технологій, що може призвести до того, що компанія втратить свою домінуючу позицію. Тому між силами є баланс у економіці, які визначають кількість інвестицій у НДДКР та, отже, темпи творчого руйнування та економічне зростання. У той же час гроші на дослідження — це заощадження домогосподарств, сума яких залежить від рівня процентної ставки, що, в свою чергу, залежить від швидкості економічного зростання.
Модель Aghion та Howitt може бути використана, щоб зрозуміти, чи є у вільному ринку та за відсутності політичного втручання, існує оптимальний рівень інвестицій у дослідження та розробки, а отже, і економічне зростання, пояснює Нобелівський комітет. Інші моделі взагалі не могли відповісти на це питання. Однак відповідь переможців не така проста, оскільки в моделі є дві протилежні сили.
1. Коли інновації компанії зміщуються конкурентами, цінність цих змін не зникає, оскільки нові інновації будуються на старих знаннях. Виявляється, інновації є більш цінними для суспільства, ніж для компаній, які їх розвивають. Тому компанії інвестують менше в дослідження та розробки, ніж це необхідно, щоб принести користь суспільству, що створює стимул для його субсидування.
2. Одна компанія може легко витіснити іншу компанію, забираючи всі свої прибутки, навіть з незначним вдосконаленням своїх інноваційних показників. Так було, наприклад, з Kodak, який втратив конкурентів Canon та Sony, які в 90 -х роках зосереджувались на продажу цифрових камер. Це незважаючи на те, що перший прототип цифрової камери був створений у Kodak у 1975 році. Однак компанія вирішила розробити фотографію фільму. Отриманий прибуток перевищить фактичні вигоди для суспільства, сперечаючись проти субсидування досліджень та розробок, писав Aghion та Howitt.
«Економічна стагнація, а не зростання, була нормою протягом усієї людської історії, і роль науки, інновацій та творчих руйнувань не може бути переоціненою в безпрецедентному досвіді економічного зростання, оскільки промислова революція. Отже, хоча знання зараз розвиваються при швидкому темпі, суспільства повинні бути попереджені щодо потенціалу для придушення плюралізму, зростання ринкової сили та ризику, що вступають у інтереси.» Знищення з негативним впливом на економічне зростання «попереджає Нобелівський комітет.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
