Аудиторська палата України провела аудит Агентства у сфері виявлення, розшуку та управління активами та виявила низку проблем, таких як відсутність достатньої законодавчої бази та інтегрованої системи управління арештованими активами, а також неврегульованість відносин між АРіМР та прокуратурою та досудовим слідством. Аудит охопив період 2022-2023 років і перше півріччя 2024 року, йдеться в повідомленні Рахункової палати.
«Перевірка Рахункової палати виявила проблеми, що перешкоджають ефективному управлінню арештованими активами, проте показала наявність позитивних зрушень, які можуть стати основою для подальшого вдосконалення цієї сфери», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, у першому півріччі 2024 року показники ефективності АРіМР зросли порівняно з попередніми роками.
У 2022-2023 роках та першому півріччі 2024 року Агентство сформувало доходи від: управління активами – 0,4 млрд грн, управління грошовими коштами – 0,6 млрд грн, реалізації активів – 1,6 млрд грн.
Виявлено існуючі механізми відбору розпорядників та оцінювачів конфіскованого майна, а також недоліки внутрішніх нормативних документів щодо ефективного моніторингу та контролю.
Аудитори також зазначили, що управління арештованим майном відбувалося в умовах неврегульованих відносин між АРіМР та органами прокуратури та підготовчого провадження на етапі приймання-передачі майна.
Крім того, бракує інструментів для ефективних дій, спрямованих на збереження/збільшення економічної вартості активів.
Таким чином, із понад 100 тис із судових рішень про арешт майна лише 1% передбачали передачу в управління АРіМР. Значна частина домовленостей не виконується через відсутність законодавчо врегульованої процедури передачі майна та недостатню співпрацю з органами прокуратури та підготовчого провадження.
Водночас за 549 визначеннями не прийнято в управління активів на суму понад 39,4 млрд грн, що означає значні збитки для держави. «Перевірка показала, що в Єдиному державному реєстрі активів міститься неповна інформація про активи, що призводить до спотворення даних про їх вартість. Перевірка ефективності управління переданими активами (стосовно третини договорів) призвела до недоотримання очікуваного результату від управління активами (економічних вигод або прогнозованого доходу), оціненого в 81,3 млн грн», — йдеться в повідомленні. реліз прочитати.
Також у 2022-2023 роках Агентство не мало достатньої інформації щодо ринкової вартості всіх проданих активів та оціночної вартості 61,3% проданих активів. Отже, реалізація активів за чотирма визначеннями була нижчою від ринкової вартості на 769,3 млн грн
Аудитори також звернули увагу на те, що надходження в управління коштів у готівковій, безготівковій або банківських металах відбувається без відповідного нормативного забезпечення.
У частині виявлених проблем у діяльності аудит виявив дефіцит фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення інституційної спроможності АРіМР. Зокрема, на 2022-2024 роки Агентству було виділено 610,8 млн грн, що становить лише 56% від потреби, що призвело до критичної плинності кадрів.
Під час перевірки відбулася низка позитивних змін, зокрема оновлення облікової політики АРіМР, що дозволить оприлюднити активи на 51,5 млрд грн.
Також доопрацьовано систему управління активами для автоматизації процесів управління та розроблено проект спільної постанови АРіМР та Генпрокуратури щодо налагодження взаємодії Агентства з органами прокуратури та підготовчого слідства під час передачі та отримання майна.
Нагадаємо, наприкінці жовтня ц.р. Верховна Рада широко підтримала законопроект №10044-д про реформування Аудиторської палати. Прийняття законопроекту є вимогою Міжнародного валютного фонду та США.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
