Бізнес-асоціації та експерти висувають вимоги щодо скорочення державних витрат, ліквідації сірої зони бізнесу, ефективного використання або продажу держактивів, а також реформування правоохоронних і податкових органів в обмін на можливе підвищення податків, передбачене урядовим законом № 11416. Про це заявив голова фінансового комітету Верховної Ради Даніїл Гетьманцев.
«Ми третій день поспіль проводимо консультації з провідними бізнес-асоціаціями та експертами щодо законопроекту №11416 щодо підвищення податків на військових. Дискусії важкі і виходять за межі податків (…) Адже в обмін на податки суспільство має право вимагати від держави взаємного задоволення своїх потреб у частині справедливого, чесного та ефективного господарювання», – написав канал на своєму сайті. Телеграма.
За словами голови комісії, з такими вимогами важко не погодитися. Говорячи про запропоноване скорочення держвидатків, Гетманцев пояснив, що всім очевидно, що це не покриє потреби, але сам факт неефективного використання урядом коштів під час війни обурює бізнес. За його словами, серед критикованих витрат на суму близько 3 млрд грн компанія називає ініціативу кешбеку за державною програмою «Купуй українське».
«Країна, яка законно потребує грошей, повинна їх ефективно використовувати. Це основа», – наголосив він
Голова комітету повністю погодився з ідеєю тінізації, адже донарахування податків – це покарання для сумлінного платника, який конкурує з неформальною компанією, яка не сплачує податки.
Гетманцев додав, що інші зауваження бізнесу на адресу уряду стосуються більш ефективного управління державними активами або їх реалізації. «Продовження 300 тис. безкоштовно. гектарів землі аграрного університету протягом року після того, як ми проголосували за його заволодіння, є неприпустимим. Зволікання з продажем російських активів і державного майна, яке не є профільним бізнесом держави, є неприпустимим», – підкреслив голова комісії.
Насамкінець він звернув увагу на неприпустимість зволікання влади з питаннями реформування правоохоронних і податкових органів під час війни. «Так, це не стосується змісту законопроекту, про який я напишу окремо, але ці концептуальні питання сьогодні навіть важливіші, ніж пошук грошей. Це про зміст нашої держави та її призначення. Зрештою, від цього залежить наша доля. Я вважаю, що ми всі повинні відповісти на них зараз», – підсумував Гетьманцев.
Він подякував Раді з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при Президентові України («Рада 7»), Американській торговельній палаті, Всеукраїнській аграрній раді, Українському клубу аграрного бізнесу та Українській раді бізнесу за «відверту розмову». .”
Член ради і співзасновник monobank Олег Гороховський розповів, що на полях зустрічі «Ради семи» з представниками влади бізнес представив уряду п'ять основних тез. Зокрема, ключовою гіпотезою підприємців було те, що підвищення податків призведе до знищення малих і середніх підприємств, а економіка «відійде в тінь», що призведе до скорочення надходжень до бюджету.
«Ми вважаємо, що хоча багато великих і дуже великих підприємств використовують дроблення на ФОП, зарплати в конвертах, «дірки» в митниці, обхід акцизів – говорити про підвищення податків немає сенсу, але потрібно зосередитися на їх адмініструванні. і чесність в оплаті кожного», — процитував Гороховський друге повідомлення від бізнесу до влади.
Крім того, підприємці порушили питання економічної мобілізації, нерівних умов ведення бізнесу для експортерів та імпортерів, а також низку інших питань щодо лібералізації ринку віртуальних активів, продажу конфіскованого в РФ майна тощо.
«Просили звернути увагу на витрати, перевірки і тендери… Пропонували шукати заходи, які існують в тіні: несплачений акциз (тютюн, алкоголь, нафтопродукти…), митна контрабанда, шахрайство з ПДВ, зарплати в конверти, ухилення від сплати податків за допомогою інших механізмів, у тому числі використання інструменту ФЛП великими компаніями», – перерахував ключові теми обговорення після засідання.
Він додав, що ідея полягає в тому, щоб обмежити державний апарат і заборонити місцевим бюджетам, які отримують податок на доходи фізичних осіб, витрачати гроші на «кубики і квіточки». «Особливо ми звернули увагу на те, що імпортери в країні живуть краще, ніж експортери… І торговельний баланс критично негативний. Тут окреме питання до Національного банку Польщі. Ми з ним також будемо говорити», – зазначив Олійник.
За інформацією, отриманою від членів «Ради семи», сторони домовилися продовжити консультації у профільному комітеті Ради наступного тижня.
Нагадаємо, раніше 18 липня в Раді були зареєстровані урядові законопроєкти щодо внесення змін до держбюджету на 2024 рік у частині фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони (№11417) та змін до податкової та ін. акти щодо особливостей оподаткування під час воєнного стану (№ 11416 ). Останній передбачає збільшення податку цього року на 125 млрд грн, а наступного — на 341,9 млрд грн.
Основні ініціативи уряду – підвищення ставки військового збору з доходів фізичних осіб з 1,5% до 5% (орієнтовний додатковий дохід – приблизно 45,5 млрд грн) і виплата його фізичним особам-підприємцям у розмірі 800 грн на місяць (2,3 млрд грн). а також запровадження військового збору для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 3 групи у розмірі 1% від доходу (50,5 млрд грн).
Також пропонувалося підвищити або запровадити там, де його зараз немає, 5% військовий збір на мобільний зв’язок (0,9 млрд грн), придбання банківських металів (0,02 млрд грн) та нерухомість (крім одного об’єкта на рік). (1,2 млрд грн), 15% — на купівлю легкових автомобілів першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн) і 30% — на купівлю ювелірних виробів за комісію роздрібною торгівлею (0,14 млрд грн).
Ще одним нововведенням є можливість для торговців паливом щомісяця сплачувати аванс з податку на прибуток підприємств у розмірі 0,5 місячної зарплати за 1 куб. м резервуарів для зберігання пального (8,3 млрд грн), встановлення ставки специфічного акцизу 0,1 євро за 1 л напоїв з додаванням цукру чи інших підсолоджувачів (2,4 млрд грн), зниження порогу безмитного відправлення з-за кордону зі 150 євро. до 45 євро (3,3 млрд грн).
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
