Наприкінці жовтня поставки китайських товарів до Росії впали на 10,4% в річному вираженні, повідомляє Reuters з посиланням на дані китайської митниці. Вперше з липня відбулося скорочення китайського експорту до РФ, а потім почав падати загальний товарообіг: у листопаді він склав 145,9 млрд юанів ($20,14 млрд) і був на 5% меншим, ніж у жовтні. Накопичений за 11 місяців обсяг російсько-китайської торгівлі склав $222,8 млрд і практично припинив зростання, на відміну від перших років війни. Так, у 2022 році зростання взаємного товарообігу становило 34% (до 190 млрд доларів), у 2023 році – ще 26% (до 240 доларів), а за січень-листопад 2024 року – лише 2,1%.
Уповільнення російсько-китайської торгівлі, ймовірно, пов'язане з «проблемами з розрахунками», зазначає Єгор Сусін, керуючий директор GPB Private Banking. З початку року російські підприємці скаржаться на блокування банками платежів у «дружніх» країнах, зокрема в Китаї, де, за даними на літо 2024 року, застрягло 80% транзакцій. Надії на те, що візит президента Володимира Путіна до Пекіна відразу після його інавгурації на п'ятий термін допоможе вирішити проблему, виявилися марними. У багатьох випадках операції з Китаєм стали можливими лише через агентів у країнах колишнього СРСР, повідомили Bloomberg представники великих російських підприємств.
У листопаді китайські банки посилили контроль за платежами з Індії, Об'єднаних Арабських Еміратів і Гонконгу, намагаючись виявити в них «російський слід», а в грудні китайська влада ввела нові експортні обмеження, зокрема: для електроніки та металообробних товарів — від верстатів до посуду. У результаті виробники, а також російські логістичні компанії та міжнародні торгові доми призупинили поставки продуктів, які могли бути включені до списку, доки не буде вдосконалено застосування нових заходів контролю, поскаржилися The Moscow Times чотири імпортери.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
