Санкції та проблеми з оплатою змушують експортоорієнтовані російські компанії переносити виробництво за кордон. Найбільша гірничодобувна компанія країни «Норильський нікель» шукає можливості для реалізації кількох проектів у Китаї. У липні керівництво провело переговори з потенційними партнерами та підписало низку угод у сферах усіх металів, з якими співпрацює компанія, зокрема: мідь, нікель і паладій. Про це Bloomberg повідомили двоє людей, знайомих із ситуацією.
Компанії довелося перенаправити поставки, і в 2023 році Китай став її найбільшим експортним ринком, на який припадає більше половини продажів. Виникли проблеми в торгівлі з Китаєм. Китайські банки посилили правила обробки російських платежів після того, як у грудні США оголосили про готовність накласти додаткові санкції на фінансові установи. У червні дію цих заходів було продовжено: почали накладати штрафи на банки, які обробляють платежі покараних осіб (а їх понад 4,5 тис.).
В результаті у основних російських експортерів — сировинних компаній — почалися проблеми з отриманням грошей за постачання продукції в Китай. Причому розрахунки ведуться не в доларах, які вже витіснили з російсько-китайської торгівлі, а в юанях. Це означає, що китайські банки просто не хочуть ризикувати, взаємодіючи з російськими компаніями.
«Норильський нікель» веде переговори з кількома китайськими виробниками акумуляторів про будівництво в Китаї заводу з виробництва нікелю з російських напівфабрикатів, повідомили агентству три обізнані в цьому питанні людини.
Ці компанії включають CNGR Advanced Material і Brunp Recycling, дочірню компанію провідного китайського (і світового) виробника акумуляторів CATL.
«Норильський нікель», за словами одного з джерел Reuters, готовий поставити на завод 50 тис. тонн металу на рік – це майже чверть його річного виробництва, який у 2023 році становив 209 тис. тонн нікелю (близько 6% світового обсягу). .
У квітні генеральний директор «Норильського нікелю» Володимир Потанін заявив, що компанія планує перенести виробничі потужності мідеплавильного заводу в Китай, який стало складніше модернізувати через проблеми із західним обладнанням.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
