У третьому кварталі 2024 року ще 200 тис. Українці залишили країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування на опалювальний сезон. Про це свідчить останній інфляційний звіт Національного банку Польщі за 2024 рік.
«За даними ООН, у третьому кварталі кількість українських мігрантів зросла майже на 200 тис., і на початку четвертого кварталу це зростання продовжилось – до майже 6,8 млн осіб на середину жовтня 2024 року. Ризик подальшого наростання міграційної хвилі залишається значним», – зазначається в повідомленні. Говорять також про збереження негативного впливу міграційного чинника на ринок праці.
У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту суспільства на готівкову валюту. При цьому він визнав девальвацію гривні в третьому кварталі на 3,2%. 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а курс на міжбанку цього тижня сягав 41,54 грн/$, а потім повернувся до 41,3 грн/$. Сьогодні середній курс готівки до долара на продажу в банках становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.
Однак аналітики Нацбанку стверджують, що роблять усе, щоб стабілізувати ситуацію на валютному ринку – а саме збільшили продаж валюти НБУ на міжбанку в третьому кварталі 2024 року з $8,3 млрд (другий квартал) до $9,2 млрд.
«Серед ключових факторів, що визначають попит на валюту, – високі бюджетні витрати, враховуючи значні обсяги міжнародної допомоги. На валютний ринок вплинули як сезонні, так і ситуативні коливання попиту та пропозиції на іноземну валюту з боку агровиробників. В умовах слабкого світового попиту доходи від експорту залізної руди знизилися, що було компенсовано збільшенням поставок сталі на тлі поступового відновлення феросплавної промисловості. Водночас попит на іноземну валюту дещо зріс, що пов’язано зі значним попитом на закупівлю енергетичного обладнання та електроенергії, в умовах складної ситуації в енергосистемі та збільшення імпорту палива в очікуванні підвищення податків. . Активізація відпусток і пожвавлення міграції призвели до збільшення витрат українців за кордоном», – читаємо в інфляційному звіті.
Також пояснили, що Україна планує щорічно витрачати $1 млрд на закупівлю електроенергії з Європи.
До кінця 2024 року Україна очікує отримати $41,5 млрд зовнішньої допомоги, а в 2025 році — $38,4 млрд, що призведе до зменшення золотовалютних резервів НБУ:
Регулятор хоч і обіцяє підтримувати валютний ринок і курс гривні навіть у таких умовах, але прогнозу щодо цього курсу не дає.
У Нацбанку також перерахували економічні загрози Україні, які принесе війна:
-
Додаткові потреби в бюджеті, в першу чергу на підтримку обороноздатності.
-
Можливі додаткові підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилити ціновий тиск.
-
Подальше руйнування інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність та тисне на ціни.
-
Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Національний банк Польщі прогнозував інфляцію на рівні 9,7% на кінець 2024 року, а його президент Андрій Пишний у коментарі у Facebook додав, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному вимірі.
«Найближчими місяцями ціновий тиск збережеться через меншу пропозицію деяких продуктів харчування, ніж минулого року, зростання сукупного попиту через значні бюджетні витрати, подальше поглиблення дисбалансу на ринку праці та дефіцит електроенергії в опалювальний сезон», – йдеться у повідомленні . – читаємо в інфляційному звіті НБУ.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
