Частка сировини в українському експорті товарів до Європейського Союзу зменшується, а продуктів переробки зростає, заявив заступник міністра економіки та торгівлі України Тарас Качка.
«Понад 10 років вільної торгівлі з ЄС зробили нашу торгівлю євроцентричною. 59,5% нашого експорту йде до ЄС. І попри всі негаразди в агросекторі та на кордоні, наш експорт до ЄС зріс на $1,34 млрд, або на 5,9%», – написав він у Facebook.
За словами заступника міністра, у 2024 році Україна експортувала шість категорій товарів на суму понад $1 млрд кожна, 33 категорії на суму понад $100 млн кожна. Експортовано ще 423 категорії товарів на суму від 99 до 1 млн дол.
Качка звернув увагу на обмеження експорту сировини. Як приклад він навів експорт кукурудзи, який залишився значним і становив 14,06 млн тонн, але на 1,2 млн тонн менше, ніж у 2023 році. Причиною такого падіння стали заборони, введені сусідніми країнами, нагадав торговий представник України. Водночас він додав, що ЄС залишається ключовим ринком для української кукурудзи, на яку припадає 49,2% експорту.
Подібна тенденція, за його словами, спостерігається і по пшениці. У 2024 році Україна експортувала його 7,3 млн тонн, що на 0,9 млн тонн менше, ніж роком раніше. Проте це все одно 34% усього експорту пшениці і в рази більше, ніж експортувалося до війни (+-1 млн тонн).
«Ці товари споживають аграрії ЄС, а показники нашого експорту основних сільськогосподарських товарів свідчать про те, що аграрії протестують на вулицях проти українських аграрних товарів, але голосують за них своїми грошима», – підкреслив заступник міністра.
Водночас, на його думку, через обмеження на рівні ЄС Україна продала до ЄС цукру на 51% менше, ніж у 2023 році, тобто на 195 млн доларів менше. Проте загальний експорт цукру зріс на 45% і досяг 749 тис. тонн, з них лише 303 тис тонн пішло до ЄС.
Як зазначив Качка, найбільш істотним було скорочення експорту насіння соняшнику – 76%. У 2024 році Україна експортувала до ЄС лише 181 тис. тонн цієї культури. Водночас експорт соняшникової олії зріс на 13%. І з показником $2,87 млрд цей продукт став №1 в українському експорті до ЄС. При цьому частка ЄС у загальному експорті української соняшникової олії склала 59%.
«Завдяки координації уряду з експортерами експорт м’яса птиці був у межах, встановлених ЄС – 136,8 тис. тон. На ЄС припадає 40,6% нашого експорту м’яса птиці на суму 390 млн доларів», – підкреслив український торговий представник.
Качкою називають український мед, поставки якого до ЄС у 2024 році склали 71,18 тис. тонн. тон, продукт, який «просто ігнорує всі бар'єри та протести». У грошовому еквіваленті це принесло українським пасічникам приріст на 22% і склало 136 млн дол.
Заступник міністра зазначив, що така ж тенденція спостерігається і в металургійній промисловості. «У грошовому еквіваленті ми отримали на 1,9% менше залізної руди – $1,57 млрд, хоча експортували трохи більше. Експорт феросплавів впав на 72%. При цьому експорт прокату зріс на 45,1% і отримав виручку в розмірі 690 млн доларів», – сказав він.
Торговий представник також додав, що експорт кабельної продукції до ЄС у 2024 році перевищив мільярд – 1,2 мільярда доларів. При цьому 94,5% її експорту припадає на країни ЄС.
Він нагадав про феноменальне зростання експорту готового чоловічого одягу на 646%, з яких 99,5% припадає на країни ЄС, що принесло Україні $98,9 млн. При цьому 86% експорту готового жіночого одягу на суму 61 млн доларів припадає на ЄС.
Україна експортувала до ЄС скляної тари на 119 млн доларів (+7,7%). Туди потрапляє 89,3% балонів, пляшок, термосів, глечиків, каструль і банок під кодом 7010.
«Ці цифри показують, що наша економіка та промисловість все більше інтегруються в економіку ЄС. І наші виробники мають усі навички, щоб налагодити зв’язки з ЄС», – підкреслив торговий представник України.
Він висловив упевненість, що Угода про асоціацію Україна-ЄС є наріжним каменем торговельної політики України (навіть більше, ніж СОТ). Треба продовжувати це впроваджувати та розвивати.
Як зазначив Качка, пріоритетом країни у 2025 році буде оновлення умов доступу до ринку ЄС за Угодою про асоціацію та використання його правової бази для повної правової інтеграції з внутрішнім ринком ЄС у сфері роумінгу, технічного регулювання (ACAA) , платежі (SEPA) та інші заходи План пріоритетних дій щодо імплементації ПВЗВТ (поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі — ІФ-У) з ЄС.
«Усі в ЄС, хто протестує проти імпорту сільськогосподарської продукції з України, мають пам’ятати: без нашої бази даних сільськогосподарська продукція з ЄС втратить свою конкурентоспроможність».підкреслив і нагадав, що український ринок важливий для фермерів ЄС (99,2% імпорту сиру в Україну припадає на ЄС, а це означає 228 млн доларів доходу – переважно для польських виробників), а також для виробників сировини для сільськогосподарської продукції ( означає захисні рослини на 440 мільйонів доларів і складні добрива на 418 мільйонів доларів).
«Тому ми повинні нарешті усвідомити, що ми приносимо один одному більше користі і повинні повністю лібералізувати торгівлю, а не грати в юридичні шашки з Чапаєвим, а шукати, як один одного вщипнути і що обмежити», – підсумував український торговий представник.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
