Як нещодавно повідомив у телемарафоні голова профільного комітету Ради Даніїл Гетманцев, у березні Кабінет міністрів подасть до парламенту законопроект про додаткову військову підготовку підприємців. Мова йде про запровадження військового збору у розмірі 1,5% від обороту для фізичних осіб-підприємців третьої групи (наразі вони не платять військовий збір). Можливо, підвищать військовий збір для фізичних осіб-підприємців 1-ї та 2-ї груп, які зараз сплачують нормативні 1,5%. Але військова підготовка для фізичних осіб-підприємців – це лише початок.
За словами Гетманцева, уряд підготує «набір пропозицій» щодо збільшення доходів бюджету на 44 млрд грн, або понад 1 млрд євро.
Оновлений меморандум з МВФ вказує на структурний орієнтир – пошук джерел «мобілізації» до бюджету не менше 0,5% ВВП – тобто саме близько 40 млрд грн. Україна мала виконати це завдання до кінця лютого 2024 року. Більше того, що навіть важливіше, уряд має знайти додаткові джерела для поповнення скарбниці в умовах, коли значна частина допомоги західних партнерів під питанням. Зокрема, у США, кажуть конгресмени, вони повернуться до питання виділення коштів Україні лише у квітні і поки незрозуміло, яке рішення ухвалять.
На цьому тлі на початку березня Мінфін представив свої ідеї щодо пошуку джерел додаткових надходжень до бюджету.
Окрім нових зборів від підприємців, у списку – підвищення акцизів на паливо до європейських ставок, нові податки на продаж ювелірних виробів, газованих напоїв, купівлю банківських металів тощо. Тобто не лише підприємства, а всі українці. доведеться платити більше. Наприклад, тільки через підвищення акцизу на паливо цінники на АЗС можуть зрости на 10 гривень за літр, підрахувала народний депутат і екс-голова податкового комітету Ради Ніна Южаніна.
«Страна» поцікавилася, що буде з податками в Україні.
Фізосіб-підприємців візьмуть «на війну»
Історія нового Закону про фізичних осіб-підприємців, який зараз активно обговорюється в бізнес-спільноті, досить незвичайна.
Данило Гетманцев коротко повідомив про це в ефірі під час телемарафону, але без особливих подробиць. Я тільки зауважив, що мова йде про збільшення військового внеску для ФОП, що Кабінет міністрів має представити проект у березні і що він розробляється в рамках пошуку джерел поповнення бюджету на 44 млрд грн.
Джерело «Страни» в Кабінеті міністрів стверджує, що готового законопроекту поки немає.
«Є тільки обговорення, рішень немає», — сказав він.
Експерти, опитані «Страной», припускають, що насправді тема податків для ФОП – це свого роду пробна куля.
«Влада діє за традиційною схемою потенційно скандальних нововведень: вкидає новини в інформаційне поле, щоб побачити, як реагує суспільство», – каже економіст Денис Монін.
Однак, на його думку, податкових змін не уникнути.
«Україна підписала нові податки в оновленому меморандумі з МВФ (це змінилося наприкінці 2023 року – вид.). Одним із структурних показників є пошук джерел поповнення бюджету на 0,5% ВВП, тобто приблизно 40 млрд грн. Фізособи-підприємці третьої групи наразі не платять військову службу, хоча всі українці платять її зі своєї зарплати. Не дарма з них вирішили почати», – зазначив Монін.
Як саме можуть змінитися податки для підприємців?
За даними джерела Страни, мова йде про введення нового збору для ФОП третьої групи — 1,5% від доходу. Це означає, що замість стандартного для цієї групи податку в 5% від обороту діятиме ставка 6,5%.
Межа доходу цієї групи наразі становить приблизно 8,3 млн грн на рік (1167 мінімальної зарплати). «Екстра» 1,5% — це 124,5 тис. злотих. гривень на рік.
За словами голови громадського об'єднання SAVEFOP Сергія Доротича, бізнес ледве виживе.
«Нові податки просто вб'ють багатьох людей. Тому підприємці почнуть шукати можливості оптимізації, скажімо, переходитимуть у 1-2 групу ФОП або взагалі відходитимуть на другий план», – сказав він.
Але будуть нововведення для фізичних осіб-підприємців з 1-ї та 2-ї групи. Точної інформації про те, як саме зміниться військовий збір для підприємців цих груп, поки що немає. Обговорюються варіанти підвищення ставок для них із нинішніх 1,5% до 3-5%. Базою для нарахування збору буде одноразовий податок, який для фізичних осіб-підприємців І групи становить 10% прожиткового мінімуму, а для ІІ групи – 20% мінімальної заробітної плати. Це означає, що, наприклад, фізична особа-підприємець другої групи, сплачуючи одноразовий податок у розмірі 1420 грн на місяць, повинна буде сплачувати військовий збір у розмірі 42,6-71 грн (залежно від встановленої ставки), що відносно мало.
Проте навіть ці «копійчані» дотації обурюють бізнес.
«У мене 3% націнка на товар, а 5% я повинен віддати державі. Вони не виснажили нас касовими апаратами і шукають спосіб вижити на ринку», – каже Олена Пруднікова, керівник асоціації «ФармРада», власниця аптеки в Київській області.
Яким буде фіскальний ефект від нових податків для фізичних осіб-підприємців?
Денис Монін підрахував, що максимум можна зібрати 15 млрд грн. Це без урахування можливого зникнення бізнесу в тінь і «оптимізації». Насправді ця сума може бути ще меншою. Водночас доведеться збільшити адміністративні витрати.
З ним погоджується економіст Олексій Кущ.
«Потрібне буде додаткове адміністрування, але наша податкова в нинішній ситуації з цим не впорається», — зазначив він. Він додав: «Це саме те, що відбувається, коли відносно невеликий еквівалент розширення податкової бази більш ніж компенсується соціальною токсичністю змін».
Фізичні особи-підприємці в Україні є одним із найактивніших прошарків бізнесу. Раніше збирали великі податкові хабарі. І зараз єдине, що може завадити їм протестувати – це війна.
Але, каже Доротич, будуть «тихі» протести: компанії почнуть шукати можливості забрати гроші та переїхати за кордон.
«У Румунії податкове навантаження на фізичних осіб-підприємців становить 2%. Який сенс платити 6,5%? Багато айтішників входять до третьої групи фізичних осіб-підприємців в Україні, тому підвищення податків справді може стати для них останньою краплею. Крім того, перспективи на майбутнє не ясні. Стратегія національних доходів передбачає реальне скорочення надмірного спрощення; для деяких податки можуть з часом зрости до 18%. Так який сенс сидіти і чекати? — обурюється Доротич.
Податок на житло, авто та паливо
Проте додаткові податки для фізичних осіб-підприємців – це лише початок. Навіть якщо з них вдасться витягнути 15 млрд грн, то все одно залишиться діра мінімум на 25 млрд. За чий рахунок вони її закладатимуть?
На початку березня Мінфін представив свої ідеї, як ввести додаткові гроші в бюджет. Пропонується кілька джерел:
-
додатковий податок на купівлю банківських металів;
-
додаткова плата за першу реєстрацію авто в Україні (нових та вживаних);
-
додатковий податок на продаж нерухомості;
-
додаткова плата за продаж ювелірних виробів;
-
акцизний збір на прісні та газовані мінеральні води;
-
додаткова плата від мобільних операторів;
-
підвищення акцизу на паливо до мінімальних європейських ставок.
Якими саме будуть «додаткові податки» на згадані категорії товарів і послуг, поки невідомо. У Міністерстві фінансів заявили, що плата може становити від 0,1% до 1,5% від вартості. Проте для якої групи буде встановлено 0,1%, а для якої 1,5% – питання відкрите.
У списку є досить дорогі речі. Наприклад, якщо вартість товару становить 20 тис. доларів (760 тис. грн), то при його реєстрації доведеться переплатити до 11,4 тис. грн. І за продаж квартири за 50 тис. злотих. доларів (1,9 млн грн), власнику доведеться заплатити державі «додаткових» 28,5 тис. гривні.
Очевидно, що продавці намагатимуться включити ці витрати у свої прайс-листи.
Найбільшого удару можуть завдати ціни на пальне.
Зараз в Україні діють такі акцизи на паливо: 213,5 євро за тисячу літрів бензину, 139,5 євро за дизпаливо, 52 євро за тисячу літрів скрапленого газу. Мінімальні ставки в ЄС набагато вищі. Наприклад, акциз на бензин доведеться підвищити майже на 70%, а на дизпаливо – на 140%. Це плюс 6-8 гривень за літр оптом і до 10 гривень на заправках. Це означає, що замість 50-52 гривень за літр бензин і дизпаливо коштуватимуть 60-62 гривні. А це одразу збільшить витрати на доставку товарів і ціни буквально на все – від продуктів харчування до побутової техніки.
«У структурі собівартості товару доставка займає від 2% до 10%, тому зростання ціни буде таким самим», — каже Доротич.
Непопулярні рішення щодо податків, в принципі, зрозумілі: в умовах невизначеності, за міжнародної підтримки влада шукає будь-які засоби для наповнення бюджету.
Однак, каже Кущ, «рибу вирішили чистити не з голови, а з хвоста». На його думку, значно більшого ефекту можна було б досягти, наприклад, за рахунок додаткової гірничої ренти.
«Зрештою, одна справа взяти навіть 100 мільярдів злотих з ренти за сировину, інша справа – забрати їх у тих, хто досі платить зарплату по-білому, і у підприємців. У нас буде тільки сіра зона і падіння реальних доходів», — сказав він.
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
