[ad_1]
Ідея євроінтеграції офіційно дуже висока, але за лаштунками кожен безжально бореться за свої інтереси. Тому ми маємо захищати наші польські інтереси, наголошує Беата Шидло, депутат Європарламенту, яка очолювала польський уряд у 2015-2017 роках.
- За словами колишнього прем'єр-міністра Беати Шидло, політика швидкої декарбонізації та швидкого переходу до нових рішень знижує нашу конкурентоспроможність.
- Зміна енергетичного балансу та боротьба за доступ до енергоресурсів роблять нас залежними від ресурсів, розташованих в Азії та Африці, каже Шидло.
- З одного боку, Єврокомісія дедалі більше говорить про зміцнення економіки ЄС, а з іншого – робить дії, які мають протилежний ефект, – каже польський депутат Європарламенту.
Як останні екологічні норми ЄС вплинуть на стан польської економіки? Які з них становлять загрозу стану наших компаній, а які можуть підвищити їхню конкурентоспроможність?
— Безперечно, вся кліматична політика Євросоюзу вплине на польську економіку. Комісар Урсула фон дер Ляйєн під час свого щорічного виступу перед Європейським парламентом про стан ЄС наголосила на тому, що реалізацію цієї політики необхідно прискорити ще більше, а економіку необхідно декарбонізувати. Водночас вона сказала, що доступ до найважливішої сировини матиме для нас вирішальне значення. Все це спрямоване на створення переваг ЄС.
На мою думку, це прийняття бажаного за дійсне. Коли справа доходить до доступу до найважливішої сировини, ми повністю залежимо від третіх країн, і конкурувати за доступ до них буде непросто та дешево. Тому я вважаю, що зміни, запропоновані Єврокомісією, торкнуться не лише Польщі, а й інших держав-членів.
Трансформація вже триває. Нам потрібно більше часу та ресурсів
Щодо польської економіки, заснованої здебільшого на вугіллі, то тут триває процес енергетичної трансформації. Вносимо зміни, розвиваємось. Зелена трансформація дає можливість компаніям, які займаються сучасними технологіями та відновлюваними джерелами енергії. Це складний процес, для якого нам потрібно більше часу та ресурсів. Однак для компаній, яким необхідно провести реіндустріацію та внести зміни для адаптації до нових правил, це стане значним тягарем.
За розрахунками Bloomberg, сам пакет Fit for 55 буде приблизно на 50 відсотків нижчим. дорожче у реалізації, ніж очікувалося. Ці витрати будуть переведені на компанії, на пересічних споживачів. Ці суми становлять 700 мільярдів євро на рік, або 5%. ВВП усіх країн-членів. Немає шансів, що це не вплине на стан європейських підприємств. Тому ми не можемо допустити збільшення дистанції між нами та іншими країнами.
Польська економіка має знайти певну нішу, в якій ми будемо конкурентоспроможними і навіть матимемо перевагу, щоб компенсувати наслідки введення цих правил. Хоча вони несуть у собі безліч ризиків, вони також позитивно впливають. Однак на даний момент, схоже, загроз більше.
То що нам слід зробити, щоб якнайбільше польських компаній отримали вигоду від зеленої трансформації?
— Насамперед нам необхідно ефективно використовувати ті добрі рішення, які вже запропоновані. Польські підприємці починають ставати все більш активними та ефективними. Ми повинні усвідомлювати, що для ефективного та стійкого здійснення цього процесу в Польщі необхідні фінансові ресурси та час, і ми не можемо його поспішати.
Це проблема, яку все частіше помічає влада інших країн. У ході дискусії у Європейському парламенті щодо бачення Союзу та його стану з'явилися такі голоси. Дивно, але й мої колеги з Німеччини, які сказали, що темпи змін мають адаптуватися до можливостей Європи.
Війна в Україні не полегшує досягнення амбітних цілей, що випливають із кліматичної політики. Це реально впливає на стан економік країн-членів – це необхідно враховувати.
Ніхто не сперечається, що зміни в енергетиці мають бути здійснені. Проте здоровий глузд має взяти гору. Уряд, який я очолював, а тепер і наше політичне середовище наголошують, що першорядним питанням є енергетична безпека. Це забезпечує доступ до різних джерел енергії, у тому числі традиційних.
Гірничодобувна промисловість може бути сучасною, і зміни, безумовно, необхідні у цьому аспекті, але постійний доступ до вугільних ресурсів є стратегічно важливим.
Пандемія болісно показала нам, як дорого коштує залежність від поставок ключових матеріалів з інших континентів. США захищають свій ринок, стимулюючи розвиток вітчизняної промисловості. ЄС намагається реалізувати аналогічні рішення. Як ви вважаєте, вони підійдуть для заводів, розташованих у Польщі? Що ми можемо зробити, щоб наш бізнес не опинився наприкінці цього європейського ланцюжка?
— З одного боку, Єврокомісія все більше говорить про зміцнення економіки ЄС та необхідність захисту внутрішнього ринку, а з іншого — робить дії, які мають протилежний ефект.
За деякими прогнозами, до 2030 року економіка ЄС опуститься із третього місця у списку найсильніших економік світу. Індія займе наше місце.
Політика швидкої декарбонізації та швидкого переходу до нових рішень знижує нашу конкурентоспроможність. У середині вересня Урсула фон дер Ляйєн заявила в Європейському парламенті, що амбітніший «Зелений курс» зробить економіку ЄС важливішою. Однак цього не станеться. Витрати ляжуть на плечі всіх європейців.
Друге питання – демографічна ситуація, яка є дуже складною у всій Європі. У багатьох галузях нам не вистачає робочих рук. Зміна структури енергетики та боротьба за доступ до енергоресурсів роблять нас залежними від ресурсів, розташованих в Азії та Африці. Вони здебільшого контролюються Китаєм та Росією.
Необхідні роздуми та поглиблені дебати про форму європейської економіки найближчими роками. Нам слід розставити пріоритети. Звісно, у гру вступлять індивідуальні інтереси країн-членів, але ми маємо пам'ятати, що спільний ринок та торгові правила є прерогативою інституцій ЄС. Ми маємо підтримувати та захищати наших підприємців.
Ніаршоринг – чи може ця тенденція, яку підтримує Європейський Союз, стати можливістю для польської промисловості?
— Я так думаю. Це можливість. Останні роки – пандемія та війна в Україні – показали, що скорочення ланцюжка поставок є важливим. Питання, якою мірою окремі держави-члени зможуть цим скористатися.
Ми маємо захищати польські інтереси. Стратегічні напрями – оборонна та енергетична галузі.
Чи зможе уряд Об'єднаних правих скористатися такою можливістю? У цьому контексті потрібен діалог усередині Європейського Союзу.
— Діалог із Єврокомісією необхідний. Ми постійно про це говоримо і це нелегкі розмови. Однак я вважаю, що поле для діалогу є, і ми намагатимемося подбати про інтереси польських підприємців.
Ми в Польщі якраз напередодні епохальних для країни інвестицій – інвестуватимемо в шельф, збудуємо атомну електростанцію. Збройова промисловість сьогодні набуває особливого значення. Чи маємо ми законодавчо змусити до полонізації виробництва у ключових для країни проектах? І чи готовий Європейський Союз до такого підходу?
– Кожен бореться за свої інтереси. Кожна країна намагається захистити свої інтереси. Ідея євроінтеграції офіційно дуже висока, але за лаштунками всі безжально борються за інтереси своєї економіки та своїх компаній. Ми робимо це в Європі, але американці також це роблять. Є багато прикладів. Тому ми маємо захищати наші польські інтереси. Це не просто. Нам слід стратегічно подумати принаймні про кілька сфер. Це, звісно, оборонна та енергетична галузі.
Найбільш яскравим прикладом того, як приватні інтереси дбають про власні інтереси, є шахти. У Польщі нам доводиться закривати їх, а в Німеччині відкриваються нові заводи. Сильні економіки, такі як Німеччина та Франція, намагаються нав'язати свою власну ідеологію. Вони також впливають на рішення Європейської Комісії.
Для цього й потрібні вибори до Європарламенту: створити сильну групу та боротися за досягнення наших власних цілей. Я сподіваюся, що наші аргументи знайдуть благодатніший ґрунт після європейських виборів наступного року.
Якою, на вашу думку, буде роль наших компаній у процесі відновлення України? Чи польські компанії мають достатній капітал для участі у відновленні зруйнованої війною економіки? Бо схоже, що Польща втратила тут свої лідируючі позиції.
– Ми не можемо собі дозволити не брати участь у процесі відновлення України. Однак у нас не може бути жодних ілюзій. Інші країни також спробують утвердитись на українському ринку. Зрозуміло, що політика Німеччини значною мірою зосереджена на економічному втручанні України.
Допомога Україні – так, але не за рахунок інтересів, наприклад, польських фермерів.
Солідарність і підтримка є важливими, бо сильна Україна означає безпечну Польщу, але захист польських інтересів є для нас основою. Допомога Україні – так, але не за рахунок інтересів, наприклад, польських фермерів. Ми очікуємо, що інша сторона також зрозуміє це питання.
Ми маємо зробити все, щоб якнайбільше польських компаній взяли участь у відновленні України. Призначивши Ядвігу Емілевича уповноваженим з питань польсько-українського співробітництва з метою розвитку, уряд дав сигнал, що ми не залишаємо цю справу. Це чудова можливість зміцнити наші зв'язки з Україною через бізнес. Коли ця країна стане членом Європейського Союзу, ці взаємини між нашими країнами стануть ще важливішими і обов'язково принесуть свої плоди.
Текст взятий із номера 03/2023 Економічного журналу «Новий Пшемисл».
Як повідомляє: «WNP» Польща
