Верховна Рада скасувала запроваджений влітку 1997 року 10% внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з продажу ювелірних виробів, який за 11 місяців минулого року приніс бюджету 591,6 млн грн. Наприкінці 2023 року нардепи «протягнули» відповідну норму через закон про додатковий податок на прибуток банків (№9656-д), повідомляє Інтерфакс-Україна.
Як повідомляється на сайті Верховної Ради, поправка була внесена народним депутатом Андрієм Мотовиловцем і підтримана профільним комітетом Верховної Ради під час другого читання законопроекту про особливості оподаткування банків.
Хоча закон передбачав підвищення податку на прибуток банків до 50% у 2023 році та до 25% у наступні роки, він містив положення, яке призвело до звільнення ювелірів від 10% внеску до Пенсійного фонду.
Водночас у картці законопроекту на сайті Верховної Ради міститься лише варіант, підготовлений до першого читаннятобто без виправлень Мотоловця.
Текст опублікованого акта також не містить очевидних положень щодо звільнення ювелірів від 10% збору до Пенсійного фонду.
Проте підтвердження Цей факт агентство виявило на сайті Асоціації ювелірів. «Податок на обов'язкове пенсійне страхування з ювелірних виробів повністю скасовано. Він більше не сплачуватиметься ні при здачі ювелірних виробів для маркування державним клеймом, ні при їх продажу», – зазначили в Асоціації ювелірів, коментуючи підписання Президентом Закону №9656-д.
В організації підкреслили, що обов'язковий пенсійний податок на ювелірні вироби в різних формах діє вже 25 років, і його скасування, безумовно, є унікальним досягненням.
«Вітаємо всіх учасників ювелірного ринку зі скасуванням додаткових, надмірних податків на ювелірну галузь! Це справжній подарунок Діда Мороза», – зазначили тоді в Асоціації.
Водночас у відомстві зазначають, що запропоновані Мотовиловцем поправки виявилися ідентичними положенням закону №4091. голови профільного комітету Даниїла Гетманцева та депутата Олександра Совиякий було подано в середині вересня 2020 року, але було відкликано через два тижні.
Тоді в обґрунтуванні вказувалося, що рентабельність виробництва ювелірних виробів становила 15-25% залежно від обсягу виробництва, а пенсійний збір становив від 8% до 10% від собівартості продукції, займаючи друге місце після витрат на сировину (близько 80%). На думку авторів, у таких умовах підприємства змушені звільняти працівників, а малий бізнес – закриватися, що підтверджується скороченням кількості виробників ювелірних виробів в Україні на 38,5% лише за 2015-2016 роки.
Гетманцев і Сова також зазначили, що під час клеймування — до моменту виведення ювелірних виробів на ринок і отримання доходу — до виходу ювелірних виробів на ринок і отримання доходу, від вартості основного дорогоцінного металу в сплаві за цінами НБУ стягується збір, який змиває обробку. капітал.
За даними Мінфіну, наведеними у примітці, у масовому вираженні обсяги клеймування золотих прикрас порівняно з 2014 роком скоротилися майже втричі, а сума фактично виплачених зборів залишилася на незмінному рівні – близько 280 млн грн (приблизно 80-80 тис., 85% планових надходжень бюджету у 2018-2019 роках).
Водночас Гетьманцев і Сова вважають, що запровадження з 1 січня 2022 року заборони на «спрощенку» у цій сфері збільшить надходження податку на доходи фізичних осіб та одноразового внеску на загальнообов’язкове державне страхування.
За даними Відкритого бюджету, збір за передачу ювелірних виробів та предметів побуту з дорогоцінних металів на державне клеймування підприємствам державного клеймового контролю за 11 місяців 2023 року склав 591,6 млн грн, що майже втричі перевищує суму річного плану . Роком раніше він заробив 206 млн грн при річному плані 244,6 млн грн.
Як нагадує агентство, спочатку Закон про додаткові збори на обов'язкове пенсійне страхування передбачав плату за п'ять видів операцій: купівля-продаж безготівкової валюти, ювелірних виробів, автомобілів, нерухомості та послуг мобільного зв'язку.
Після цих змін збір зберігається в останніх трьох випадках і справляється в таких розмірах: з продажу легкових автомобілів – від 3% до 5% залежно від ціни (за 11 місяців 2023 року виручено 3 млрд 854,8 грн.). млн), нерухомість – 1% (1 млрд 16,1 млн грн) та послуги мобільного зв’язку – 7,5% (3 млрд 508,1 млн грн).
Як повідомляє: «УкрРудПром» Україна
